За даними Офісу Ради Європи в Україні, лише 17% людей з інвалідністю в Україні працевлаштовані. У планах збільшити цей показник до 50%, що відповідає середньому рівню у європейських країнах.
У червні 2022 року на платформі "OLX робота" було 76 711 вакансій, з яких 4 479 (6%) призначалися для людей з інвалідністю. Тобто роботодавці за допомогою спеціальної відмітки зазначали, що готові розглядати людей з інвалідністю.
У 2023 році вже було 125 462 вакансій, з яких 8 224 – для людей з інвалідністю (7%). У 2024 році кількість вакансій зросла до 109 825, з яких уже 10 355 призначалися для людей з інвалідністю (9%).
Отже, ми спостерігаємо не лише збільшення кількості вакансій для людей з інвалідністю, а й збільшення їх частки серед загальної кількості вакансій.
З кожним роком роботодавці стають дедалі більш відкритими до найму представників цієї групи населення. Це хороший показник, хоча й не досконалий. Ця тенденція може бути спричинена збільшенням кількості людей з інвалідністю через російську агресію та підвищенням суспільної уваги до цієї ситуації.
Протягом останніх трьох років роздрібна торгівля та продажі стали найпопулярнішою сферою праці для людей з інвалідністю відповідно до статистики з OLX. У червні 2024 року на платформі можна було знайти 2 417 вакансій із середньою заробітною платою 16 900 грн у цій сфері.
Найменше пропозицій було у сфері банків, фінансів, страхування та юриспруденції – лише 16 вакансій із середньою зарплатою 14 тис₴
Порівнюючи пропозиції, можна зазначити, що існують свідомі роботодавці, готові розглядати кандидатури людей з інвалідністю та платити конкурентну зарплату. Наприклад, вакансії в категорії "Логістика, робота на складі, доставка" з приміткою "Підходить кандидат з інвалідністю" в середньому пропонують 25 тис грн, тоді як пропозиції без такої відмітки – 21 тис грн (різниця 19%).
У сфері нерухомості (менеджер з продажу) ситуація протилежна: вакансії з приміткою "Підходить кандидат з інвалідністю" пропонують 30 тис грн, без такої відмітки – 35 тис грн (різниця 17%). Ці дані не свідчать про те, що людям з інвалідністю платять більше, але вказують, що роботодавці, які готові розглядати різні верстви населення, загалом пропонують більш конкурентні зарплати.
Стигматизація та дискримінація. Люди з інвалідністю часто стикаються з упередженнями, що вони не можуть ефективно виконувати роботу. Це призводить до дискримінації при прийомі на роботу та в робочому середовищі.
Однак за даними дослідження платформи "OLX робота", проведеного спільно з ЕВА, роботодавці декларують, що не стикаються з проблемами при працевлаштуванні осіб з інвалідністю. При цьому близько 40% пошукачів з інвалідністю зазначають, що стикалися з дискримінацією через наявність інвалідності, майже 60% – через стереотипи й упередження з боку роботодавців.
Нестача інфраструктури. Багато робочих місць та громадських об’єктів не адаптовані для людей з інвалідністю. Відсутність доступу до будівель, транспорту та робочих місць суттєво впливає на залученість осіб з інвалідністю на ринок праці. Нестача адаптованих робочих просторів та інфраструктури є найбільшим бар’єром для працевлаштування осіб з інвалідністю з боку роботодавців.
Судячи з дослідження, лише мала частина роботодавців має доступ до підтримки з боку держави. Здебільшого – це великі підприємства.
Недостатнє законодавче регулювання та виконання законів. Закони щодо працевлаштування людей з інвалідністю часто не виконуються належним чином. Ще однією проблемою є відсутність контролю та санкцій за порушення. Існує квотування, але часто люди з інвалідністю працевлаштовані лише "на папері".
Низький рівень освіти. Люди з інвалідністю часто не мають доступу до якісної освіти та професійної підготовки, що обмежує їх можливості з працевлаштування. Тут мова і про фізичний доступ через нерозвиненість інфраструктури, і про брак адаптованості навчального процесу та програм до особливих потреб.
Брак інформації. Багато роботодавців не знають про переваги працевлаштування людей з інвалідністю і про існування програм підтримки.
Для ефективного залучення людей з інвалідністю в суспільство і на ринок праці необхідно впровадити комплекс заходів. Важливим аспектом є освіта та інформування суспільства, що включає проведення інформаційних кампаній для зміни ставлення до людей з інвалідністю, підвищення рівня обізнаності серед роботодавців про переваги залучення цих осіб на ринок праці, формування розуміння, які типи інвалідності оптимально залучати до яких видів робіт.
Якісна реабілітація також відіграє ключову роль. Держава повинна фінансувати як фізичну реабілітацію, так і психосоціальну інтеграцію осіб з інвалідністю, підтримуючи різні види програм для поліпшення здоров’я та соціальної адаптації.
Поліпшення інфраструктури є критичним для повного залучення людей з інвалідністю в суспільство. Це передбачає вдосконалення доступності громадських місць та робочих місць, інвестування в адаптацію будівель, транспорту та робочих місць. Такі заходи сприяють щоденній взаємодії з людьми, що мають інвалідність, і підвищують рівень усвідомлення громадськістю.
Для системних змін критично важливим є впровадження законодавчого регулювання та контролю. Це включає вдосконалення законодавчої бази для інтеграції людей з інвалідністю, впровадження програм інтеграції та залучення на ринок праці за підтримки державних установ, а також надання фінансових стимулів для роботодавців, які приймають на роботу людей з інвалідністю.
Розширення можливостей для освіти та професійної підготовки є ключовим для забезпечення конкурентоспроможності людей з інвалідністю на ринку праці. Це передбачає доступ до якісної освіти та професійної підготовки, впровадження програм перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також створення робочих місць, особливо в державному секторі, для людей з інвалідністю.
Підтримка підприємництва серед людей з інвалідністю також може сприяти їх економічній незалежності. Це включає створення програм підтримки тих, хто бажає започаткувати бізнес, надання фінансової або консультаційної допомоги.
Впровадження цих заходів може значно покращити ситуацію із залученням людей з інвалідністю у суспільство та на ринок праці, створюючи більш інклюзивне та рівноправне середовище для всіх.