Заборона РПЦ в Україні. Реакції у США та Європі
Рада українських християнських церков американського штату Вашингтон заявила про підтримку рішення українського парламенту про заборону Російської православної церкви (РПЦ) в Україні. Закон, що забороняє діяльність в Україні РПЦ, пропаганду шовіністичної ідеології «русского мира» та діяльність в Україні релігійних організацій, які залишаються під впливом Російської православної церкви та інших російських релігійних центрів, підконтрольних Кремлю, Верховна Рада України ухвалила 20 серпня.
«Росія систематично використовує релігію та російські релігійні центри різних конфесій, передусім Російську православну церкву, як інструмент пропаганди та досягнення своїх військових і геополітичних цілей», – мовиться у заяві Ради українських церков, оприлюдненій 23 серпня.
Ухвалений закон, на думку низки українських релігійних лідерів в Америці, є реакцією української влади на використання РПЦ як інструменту російської влади та спецслужб проти України.
«Українське суспільство жадало таких рішучих дій керівництва держави, спрямованих на захист релігійної свободи в Україні від зловживань в умовах, коли Росія здійснює геноцид народу України під час триваючої повномасштабної збройної агресії», – мовиться у заяві.
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеним у травні цього року, 83% громадян України вважають, що держава має втручатися в діяльність Української православної церкви, яка діє у єдності з Московським патріархатом (УПЦ); 63% респондентів хочуть, щоб її заборонили.
«Ми проти того, щоб церкву, будь-яку церкву, використовували для того, щоб мотивувати народ на ворожнечу. Церква є не для цього. Тому, коли патріарх Кирило зробив заяву, що російська війна є «священною війною» проти України і «сатанинського» Заходу, він діяв проти Євангелія, проти духу християнської церкви», – сказав у коментарі для «Голосу Америки» ротаційний голова Ради українських християнських церков штату Вашингтон пастор Віктор Прохор.
Рада українських християнських церков американського штату Вашингтон була створена у березні 2024 року як форум для діалогу між лідерами християнських громад штату для того, щоб «краще та ефективніше допомагати Україні».
Як напередодні сказав пастор Прохор, до Дня Незалежності України протягом тижня з 18–25 серпня українські церкви штату Вашингтон проводять цілодобові молитви і піст за справедливий мир в Україні.
До Ради входять понад 20 українських пасторів і священників християн віри євангельської (п’ятдесятників), євангельських християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, Української православної церкви в США (у єдності зі Вселенським патріархатом), Української греко-католицької церкви та інших християнських конфесій зі штату Вашингтон, що на Західному узбережжі США.
У своїй заяві лідери українських християнських церков також наголосили на «цінності релігійної свободи для забезпечення сталого миру і безпеки» і висловили переконання, що «для України є важливим і надалі дотримуватися міжнародних стандартів релігійної свободи та впроваджувати на практиці конституційний принцип відокремлення держави і церкви».
Вони закликали український уряд та суди впроваджувати ухвалений закон «неупереджено, кваліфіковано та згідно з належними правовими процедурами».
«Усі релігійні організації, які вжили всіх заходів для розірвання зв’язків із російськими релігійними центрами, повинні отримати можливість продовжувати діяльність в Україні», – мовиться у заяві.
В Україні релігійні лідери також підтримали рішення парламенту про заборону РПЦ та ідеології «русского мира»
Напередодні голосування в українському парламенті Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій також заявила, що підтримує законодавчу ініціативу щодо заборони в Україні діяльності релігійних організацій, пов’язаних з РПЦ.
«Ми категорично засуджуємо діяльність Російської православної церкви, яка стала співучасницею кривавих злочинів російських загарбників проти людяності та яка освячує зброю масового знищення і відкрито заявляє про необхідність знищення української державності, культури, ідентичності, а віднедавна – і самих українців», – заявили члени релігійного форуму, що об’єднує понад 90% українських вірян різних конфесій, включно з мусульманською та юдейською.
Після ухвалення закону глава Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Верховний архиєпископ Святослав заявив, що закон не є забороною на діяльність церкви, а спрямований на захист релігії від перетворення її на зброю.
Цей закон, за словами глави УГКЦ, має на меті захистити релігійне середовище України від інструменталізації і мілітаризації релігії, що стало характерним для діяльності Російської православної церкви в контексті війни.
Підривна діяльність РПЦ – спільна європейська проблема
В інтерв’ю «Голосу Америки», український теолог, професор Університетського коледжу Стокгольма, архимандрит Кирило Говорун сказав, що виклик, який створила своєю діяльністю РПЦ, не є унікальним для України.
«Всі європейські країни зі значною присутністю Московського патріархату стоять перед цією дилемою: як нейтралізувати його вплив, не порушуючи прав людини», – сказав Говорун.
У квітні цього року Парламентська асамблея ради Європи (ПАРЄ) назвала керівництво РПЦ «спільниками» Кремля у його війні проти України, відзначаючи особливу роль у цьому патріарха РПЦ Кирила (Володимира Гундяєва).
«РПЦ, включно з патріархом Кирилом, відстоює ідеологію «русского мира», оголошуючи війну проти України і «сатанинського» Заходу «священною війною всіх росіян», закликаючи православних вірян до самопожертви за країну. Асамблея приголомшена таким зловживанням релігією і спотворенням християнської православної традиції режимом Володимира Путіна і його ставлениками в Московському патріархаті», – йдеться в тексті резолюції.
У Чехії, де патріарха РПЦ Кирила було визнано персоною нон ґрата, Комітет з безпеки Сенату, вищої палати парламенту Чехії, закликав уряд розслідувати можливе зловживання православними церквами в Чехії для операцій російського впливу та рекомендував скасувати їхню реєстрацію, якщо будуть виявлені порушення законодавства.
Раніше цього місяця чеська влада також вислала російського православного священника Миколу Ліщенка, звинувативши його у створенні структур впливу для підтримки інтересів Росії в ЄС.
«Я не вважаю Російську православну церкву Московського патріархату церквою, а її представників – священнослужителями. Це частина репресивної машини Кремля, яка бере участь в операціях впливу Росії. І саме так до них слід ставитися не лише в Чехії, а й у всій Європі», – заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський у середині серпня чеській пресі у відповідь на питання про видворення Ліщенка.
Як раніше писав «Голос Америки», у США на рішення українського парламенту про заборону РПЦ та ідеологію «русского мира» були деякі критичні реакції з боку низки офіційних осіб та оглядачів.
Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи (USCIRF), незалежна агенція, яка є відповідальною за перевірку можливих порушень свободи віросповідання за кордоном і надання політичних рекомендацій адміністрації та Конгресу США, зауважила, що остання версія закону має «потенціал для застосування колективних покарань проти цілих релігійних громад».
Також американський адвокат Веслі Сміт пише у виданні National Review, що якщо можна довести, що є члени УПЦ, які допомагають Росії, потрібно розібратися з цими особами законними способами, а не намагатися заборонити УПЦ.
«Але заборона церкви та витіснення її з монастирів та інших релігійних інституцій через те, що вона є частиною тієї ж всеосяжної міжнародної релігійної інституції, що й державна церква її ворога, не є вчинком країни, яка покликана захищати свободу», – зауважує Сміт.
Автори українського закону та державні службовці, на яких покладається його виконання, зауважують, що у випадку УПЦ (МП) ідеться не про вимогу заборонити церкву, а про вимогу до неї розірвати зв’язок зі забороненою Російською православною церквою.
Тим часом папа Римський Франциск зробив заяву щодо закону, який забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви, повідомляє 25 серпня інформаційний ресурс Ватикану Vatican News.
«Людина не чинить зла через те, що вона молиться. Якщо хтось чинить зло проти свого народу, то він буде винен у цьому, але він не може чинити зло через те, що він молився. Тож дозвольте тим, хто хоче молитися, молитися в тій церкві, яку вони вважають своєю. Будь ласка, нехай жодна християнська церква не буде скасована прямо чи опосередковано: церкви не можна чіпати», – сказав папа Римський.
Передісторія заборони РПЦ в Україні
24 серпня президент України Володимир Зеленський підписав закон №8371, який забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви і релігійних організацій, афілійованих з нею. Закон, серед іншого, передбачає, що РПЦ не може бути власником, учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у травні 2022 року УПЦ (МП) оголосила курс на незалежність від Московського патріархату, заявивши про самостійність і незалежність від Москви. Проте після цього у Російській православній церкві (РПЦ) сказали, що єдність із УПЦ (МП) зберігається.
Згодом релігієзнавча експертиза статуту Української православної церкви (Московського патріархату) показала наявність церковно-канонічного зв’язку з Російською православною церквою, повідомила Державна служба з етнополітики та свободи совісті. У службі кажуть, що УПЦ продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування.
УПЦ (МП) цю релігієзнавчу експертизу назвала «незаконною та проведеною з порушенням законодавства та такою, що виходить за межі предмета свого дослідження».
Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про затримання чи повідомлення підозри священникам УПЦ (МП). За даними голови Служби безпеки України (СБУ) Василя Малюка, станом на квітень 2023 року, кримінальні провадження були відкриті стосовно 61 священнослужителя УПЦ (МП), суди винесли вже низку вироків щодо деяких кліриків, які «стали на бік ворога».
У червні президент України Володимир Зеленський зустрівся з папою Римським Франциском в Італії у межах участі в саміті «Групи семи». Під час зустрічі йшла мова про Формулу миру і роль Ватикану у встановленні справедливого і сталого миру для України. Представник папи Римського Франциска брав участь у саміті миру у Швейцарії.
Раніше заяви папи Римського щодо війни в Україні викликали різку критику в багатьох країнах.
Папа Франциск заявив швейцарській RSI в інтервʼю, оприлюдненому 9 березня, що стороні, яка програє в Україні, треба «мати сміливість підняти білий прапор і розпочати мирні переговори«. Президент України Володимир Зеленський у відповідь звинуватив Франциска в тому, що понтифік «десь там займається віртуальним посередництвом між тими, хто хоче жити, та тими, хто хоче тебе знищити». Пізніше у Ватикані сказали, що слова про «білий прапор» зрозуміли неправильно.