Про це Світлана Грінчук, Міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України, пише у своєму блозі Ліга.нет. Наводимо слова автора без коментарів.
62 млн тонн шкідливих речовин – це викиди в атмосферу від ракетних обстрілів Росії, більша частина яких вже перемістилася до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії, Польщі тощо. 180 млн тонн CO2-екв. – викиди парникових газів, спричинені війною Росії, які зводять нанівець глобальні зусилля у боротьбі зі зміною клімату.
Світ все більше усвідомлює, що конфлікт в Україні – це глобальна проблема. Екологічна безпека всього європейського континенту залишатиметься під загрозою, поки триватимуть ракетні атаки на Україну.
Комюніке з екологічної безпеки складається з таких ключових елементів:
Оцінка шкоди навколишньому середовищу від війни
З початку повномасштабного вторгнення вже зафіксовано понад 6000 злочинів Росії проти навколишнього середовища України. Шкода оцінюється в 65 млрд євро.
Ця цифра не остаточна. Адже деокуповані території важко проінспектувати через їх мінування. Всього в Україні мінами всіяно 139 000 кв. км. Це втричі більше, ніж вся площа Швейцарії.
Внаслідок бойових дій постраждало близько 3 млн га українського лісу. Третина – знищена вогнем. Частина – досі окупована.
Під час цієї війни ми пережили найбільшу техногенну катастрофу з часів Другої світової війни — росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС. Водосховище втратило 70% води. Постраждало 600 000 га землі.
Недавнє екологічне лихо – забруднення рік Сейм і Десна. Росіяни скинули стічні води з цукрових заводів у ріку Сейм. Шкода для навколишнього середовища України склала 12 млн євро.
Отже, в комюніке наші партнери закріпили свої наміри продовжувати підтримувати Міжнародний реєстр збитків та надавати допоміжні інструменти для документування російських злочинів.
Притягнення агресора до відповідальності за заподіяну шкоду навколишньому середовищу
У документі йдеться про розробку універсальних методологій та підходів до оцінки шкоди, заподіяної навколишньому середовищу. Учасники закликали всі країни світу звернути увагу на цю категорію військових злочинів.
Адже жоден злочин проти природи не може залишитися безкарним. Кожен, хто завдає шкоди навколишньому середовищу або планує це зробити, повинен чітко усвідомлювати наслідки та неминучість відповідальності. Необхідно інтегрувати принципи захисту навколишнього середовища в політику безпеки та розробити ефективні стратегії управління екологічними ризиками.
Зелене та сталий відновлення
Партнери визнали важливість створення спеціального фінансового механізму для відновлення українських екосистем, а також залучення до цієї роботи відповідних експертів.
Представники країн та міжнародних організацій у Гельсінкі закликали світове співтовариство активізувати співпрацю у впровадженні технологій відновлення ґрунтів, флори, фауни та водних ресурсів України. Вони акцентували увагу на важливості проведення первинної оцінки стану екосистем та допомоги Україні в обстеженні та, де це можливо, розмінуванні постраждалих земель.
Пункт 8 Формули миру "Екологічна безпека" має стати важливою платформою для формування міжнародних принципів "зеленого" відновлення. У Гельсінкі домовилися з партнерами спільно працювати над розробкою таких практичних інструментів та механізмів, які можуть використовуватися у всьому світі.
Забезпечення екологічної стійкості та сталого розвитку
Йдеться про розробку ефективних стратегій реагування на екологічні ризики – не лише в контексті відновлення, але й підвищення стійкості наших земель до зміни клімату та екологічних катастроф. Це також сприятиме подальшому руху України до кліматичної нейтральності.
У комюніке наші партнери зазначили, що основою для такої спільної роботи може стати Міжнародна платформа дій з зеленого відновлення України, яка була започаткована в Берліні цього року.
Підсумовуючи
Безпрецедентна підтримка, яку ми почули під час роботи в Гельсінкі і її результат – викладена в комюніке позиція наших партнерів – вкотре підтверджує, що світ прекрасно розуміє наслідки цієї війни для глобальної екологічної безпеки. Робота, яку сьогодні проводить Україна на всіх міжнародних платформах і на всіх рівнях, може і повинна змінити майбутнє наступних поколінь. Наш досвід з оцінки та підрахунку екологічної шкоди і притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини має стати світовим надбанням. Ми досить просунулися на цьому шляху. Далі – продовження координації та планування наступних практичних кроків вже під час Кліматичного саміту СОР29, який відбудеться в Баку у листопаді цього року.
З його результатами також поділюся згодом.