Дилема для Сеула: чи відправить Південна Корея зброю в Україну?

Якраз по прибуттю 27 листопада до Сеула українську делегацію прийняв президент Південної Кореї Юн Сок Йоль. Крім того, київські гості на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим зустрілися з радником з національної безпеки Син Вон Сиком. За даними ряду азійських медіа, глава вітчизняного МОУ Рустем Умеров поділився розвідданими про перекидання військ КНДР до Росії та попросив надати підтримку військовим діям України. Конкретно, як повідомила гонконгська газета South China Morning Post (SCMP) з посиланням на неназваний обізнаний джерело, українська делегація підготувала цілий шорт-лист побажань, до якого увійшли зенітні ракети та артилерійські знаряддя. До слова, місяць тому президент Володимир Зеленський заявляв в інтерв'ю південно-корейській телекомпанії KBS, що Київ надішле Сеулу детальний запит про надання озброєння, включаючи артилерію та системи протиповітряної оборони. Тому, в цьому контексті пан Умеров виступив, скажімо так, важливим, але все ж таки не більше ніж кур'єром Банкової.

Слід окремо зазначити, що з моменту старту пресловутої путінської «спеціальної операції», надаючи нашій країні допомогу, Південна Корея суворо обмежувалася її нелетальними видами, такими як обладнання для розмінування або каски. Поступово, однак, в Сеулі почали недвозначно натякати, що можуть змінити цей підхід. «Оскільки північнокорейські військові набувають досвіду ведення сучасної війни, це може стати серйозною проблемою для нашої безпеки. Тому ми будемо змінювати рівень підтримки з попереднього гуманітарного в залежності від ступеня залученості північнокорейських військових. Ми не виключаємо підтримки України зброєю», - сказав південно-корейський лідер Юн Сок Йоль на прес-конференції 7 листопада.

На болотах систематично попереджають Сеул про постачання зброї в Україну. Останній вой на цю тему пролунав минулого вікенду від заступника голови росміда Андрія Руденка, який закликав Південну Корею утриматися від «безрозсудних кроків». «У Сеулі повинні усвідомлювати, що можливе використання південно-корейської зброї для вбивства російських громадян остаточно обрушить відносини між нашими країнами. Звісно, ми будемо реагувати всіма способами, які вважатимемо необхідними. Малоймовірно, що це зміцнить безпеку самої Республіки Корея», - заявив російський дипломат.

«Південна Корея вислухає прохання України, але навряд чи візьме на себе чіткі зобов'язання щодо надання зброї», - заявив газеті SCMP науковий співробітник Корейського інституту оборонного аналізу Ду Джин Хо. Однак, за його словами, надзвичайно обережний підхід до цього питання мотивований і іншими факторами. У першу чергу протидією місцевої опозиції, яка контролює Національну асамблею. До речі, опозиційні законодавці навіть пригрозили імпічментом тамтешньому міністру оборони, якщо уряд надішле військову допомогу Києву. Вони послалися на закони, які забороняють експорт зброї в країни, що воюють, без схвалення парламенту та прирівнюють надання зброї до участі у війні.

Є, однак, в цій «пісні» і глобальні нотки. Зокрема, як повідомило агентство Reuters, команда Дональда Трампа задумалася над відновленням прямих переговорів з лідером КНДР Кім Чен Ином в надії, що дипломатичні контакти допоможуть знизити ризик озброєного конфлікту. У цьому контексті нагадаємо, що під час першої каденції головний республіканець тричі зустрічався з главою КНДР, але жодних конкретних результатів це не принесло. Більше того, за минулі роки Пхеньян суттєво наростив свій ядерний і ракетний потенціал, що зробило КНДР ще менш схильною до поступок у відносинах з Вашингтоном. Тим не менш, в умовах настрою без п'яти хвилин господаря Овального кабінету на діалог з Пхеньяном, Сеул, прогнозують експерти, в питанні постачання Києву зброї буде вичікувально «морозитися». З іншого боку, як зазначив у розмові з Lenta.UA представник вітчизняного дипкорпусу, те, що Південна Корея може не афішувати, і, більше того, заперечувати надання зброї Україні, зовсім не означає, що вона його не надасть взагалі, оскільки «в Сеулі прекрасно бачать свої багатосторонні вигоди гри на українській стороні поля».

Про аналогічну гру, тобто, важливість підтримки воюючої України говорили нещодавно і в Брюсселі. Європарламент 27 листопада затвердив новий склад Єврокомісії (ЄК) на чолі з Урсулою фон дер Ляйєн, який розпочне роботу вже 1 грудня. За новий склад Єврокомісії, в якому за сфери зовнішньої політики та оборони будуть відповідати представники країн Балтії, проголосували 370 членів законодавчого органу, проти – 282, а ще 36 – утрималися.

Значну частину промови безпосередньо перед голосуванням Урсула фон дер Ляйєн присвятила питанням безпеки. Вона закликала європейські країни різко наростити витрати на оборону і наблизити їх до російського рівня. За її словами, країна-агресор витрачає на військові потреби до 9% ВВП, а ЄС – лише 1,9%. «У цьому «рівнянні» щось не так. Наші витрати на оборону повинні зрости», - акцентувала Урсула фон дер Ляйєн.

Зазначимо, що в травні 2024 року путінський спікер Пєсков відзначав, що бюджет Міноборони та силового блоку РФ наближається до 6,7% ВВП. За словами Урсули фон дер Ляйєн, держави ЄС «повинні бути настільки амбітними в плані витрат на оборону, наскільки серйозні загрози». У зв'язку з цим, додала вона, Євросоюзу потрібен єдиний оборонний ринок, зміцнення оборонно-промислового комплексу, поліпшення військової мобільності та спільні оборонні проекти.

Враховуючи, що військова складова ніколи не була пріоритетним напрямком діяльності ЄС, а цілі поставлені масштабні, в новому складі ЄК вперше з'явилася посада єврокомісара з питань оборони. На цю посаду 27 листопада був затверджений колишній голова уряду Литви Андрюс Кубілюс. Зазначимо, що 67-річний Кубілюс двічі обіймав посаду прем'єр-міністра. Його не безпідставно називають добрим другом України, і він є запеклим прихиль