Знищення Каховської ГЕС, руйнування ворожими ракетами промислових підприємств, лісів та сільськогосподарських полів, забруднення ґрунтів, поверхневих вод – після завершення війни Україна довгими роками буде долати наслідки всіх цих жахливих руйнувань.

Профільні служби зафіксували понад 6 тисяч випадків шкоди навколишньому середовищу, завданої збройною агресією РФ. І це лише те, що вдалося зафіксувати фізично: доступ до деяких територій через війну та окупацію наразі просто відсутній.

Цього року від забруднення річок Сейм та Десна постраждали Сумщина та Чернігівщина. Вода в цих ріках на деякий час фактично стала непридатною. А до кінця літа та восени декілька областей країни накрив смог, через що Київ у деякі дні займав перше місце у світі за рівнем забруднення повітря.

Шкода, завдана окупантами навколишньому середовищу, вже зараз оцінюється в трильйони гривень. Ця сума дійсно значно вища, говорить перший заступник Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Олена Крамаренко. В інтерв'ю РБК-Україна вона розповіла, який шкоду екосистемі завдає війна, чому всім важливо берегти природні ресурси і яким чином в Україні відчуваються зміни клімату.

– Через забруднення Сейму та Десни в серпні в цих ріках масово гинула риба, а місцевим жителям було неможливо набрати воду з колодязів. Яка ситуація із забрудненням зараз і чи є загроза для Дніпра, зокрема, в межах Києва?

– Перш за все, хочу сказати, що зараз забруднення ми вже не фіксуємо. Ситуація стабільна. Вода зараз має природний колір без специфічного запаху. Замор риби також не спостерігаємо, а показники якості води характерні для цього періоду року.

Забруднення, яке ми спостерігали в серпні-вересні, наразі не поширюється далі. Відбулося розбавлення, і ми бачимо, що показники якості води в ріках поступово поліпшуються і досягають норми. Показники хімічного споживання кисню та розчиненого кисню по всіх контрольних пунктах – в межах норми.

Госводагентство, Госекоінспекція і далі продовжують моніторити стан вод. У зв'язку зі стабілізацією стану перейшли від щоденного відбору проб до щотижневого проведення досліджень. Також річку Десна насичують киснем за допомогою аераційних установок. Тому зараз точно можна сказати, що ситуація стабільна.

– Яка все-таки була причина забруднення? І потрібно чи робити ще щось, окрім насичення води киснем?

– На сьогоднішній день поки що ніяких додаткових дій не потрібно. Повітря вже стало більш прохолодним, тобто вода охолоджується, і насичення води киснем відбувається природним шляхом.

Але науковими установами, що входять до науково-технічної ради Мінприроди, розробляється план дій щодо оздоровлення річок Сейм та Десна. Крім того, розробляються сценарії можливих надзвичайних подій такого характеру, як ми спостерігали із забрудненням Сейму та Десни, і як слід реагувати в першу чергу, якщо виникає щось подібне.

У цій ситуації ми побачили, як злагоджено працювали відповідні органи: і органи місцевого самоврядування, і обласні державні адміністрації, і ГСЧС, і Госекоінспекція, і інші структури. ЧАО АО Київводоканал також працював з нами з першого дня. Коли це сталося, всі намагалися не допустити погіршення якості води на водозаборах з цих рік. Звичайно, це надзвичайна подія показало також наші слабкі місця, ми повинні покращити комунікацію з населенням.

Причиною забруднення став скидання виробничих стічних вод цукрового заводу на території Росії, цей висновок поділяють всі наукові установи, що проводили дослідження. А дослідження проводили і Інститут гідробіології НАН України, і Інститут мікробіології та вірусології НАН України та багато інших установ, які досліджували досить детально відібрані зразки. Всі зійшлися на тому, що це органічна речовина, скинута з цукрового заводу.

– Також нещодавно ми знову зіткнулися з горінням торфовищ. Через нього дуже забруднювався повітря в кількох регіонах, а в один з днів Київ зайняв перше місце за рівнем забруднення у світі. Звідки ця проблема і як вона впливає на екосистему?

– Що таке торфовища? Це зволожені екосистеми, в яких відбуваються процеси накопичення нерозкладених рослинних залишків, в результаті чого утворюється торф. Зазвичай торфовища загоряються тоді, коли довго не було дощів, і вони перебувають у пересушеному стані.

Але загоряння торфовищ сьогодні – через підпали сухої рослинності, через вибухи внаслідок бойових дій під час війни. Також – через горіння лісових масивів, звідки вогонь перекидається на торфовища, і вони починають горіти.

Ця надзвичайна подія дуже складна з точки зору ліквідації. Чому? Тому що торфовище зверху ми можемо загасити, заливши його водою. Але внизу і далі тліють залишки, і вони можуть тліти і проникати глибше і глибше, а це ускладнює сам процес ліквідації горіння. І можу сказати, що на один квадратний метр пожежі для гасіння торфовищ потрібно близько однієї тонни води. Це говорить про те, як складно гасити і ліквідувати подібні пожежі.

Як це впливає на нас? Дим піднімається вгору, і все це переноситься на дуже великі площі. Якщо продукти горіння накопичуються в повітрі в містах, ми відчуваємо запах, і це все впливає на наше здоров'я. При таких пожежах шкода для здоров'я людини значно більша, оскільки виділяються токсичні речовини, такі як оксид і діоксид вуглецю, дрібнодисперсне пил, летючі органічні сполуки.

– Що з цим можна зробити?

– За кордоном природно орі