Емманюель-миротворець: як Макрон став лідером Європи у питанні російсько-української війни.

Крайньо важливо зазначити, що Емманюель Макрон зараз переживає чергову гостру внутрішньополітичну кризу, однак це не заважає йому знаходити час для участі в міжнародних справах. Так, в четвер, 12 грудня, президент Франції покинув Париж, де нещодавно пішов у відставку уряд, і вирушив до Польщі. Курс на Варшаву французький лідер взяв з цілком конкретною метою – обговорити шляхи врегулювання російсько-української війни.

Першим офіційним особою, яке підтвердило приїзд до Варшави французького лідера, став міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський. Емманюель Макрон, з самого початку свого президентства намагаючись виставити Францію лідером Європи, очевидно, вирішив не чекати, коли старий-новий президент США офіційно увійде в Овальний кабінет, а тут і зараз закріпити за Парижем роль провідного представника Європи в конфігурації можливого врегулювання. Як акцентує Bloomberg, одну дипломатичну перемогу французький лідер вже встиг здобути, організувавши переговори Зеленського і Трампа. Тепер же Макрон задумав заздалегідь взятися за організацію і просування гарантій безпеки для України, які, найімовірніше, будуть передбачати певну західну військову присутність на її території.

До Варшави, за даними газети Rzeczpospolita, Емманюель Макрон приїхав з метою обговорити план європейської миротворчої місії, яка може бути розміщена на території України в рамках можливого мирного угоди, укладеного за ініціативи Дональда Трампа. Газета стверджує, що саме Польщу президент Франції бачить одним із ключових гравців у подібному проекті.

Колишній помічник генсека НАТО, який працював при Єнсі Столтенберзі до 2022 року, Каміль Гранд заявив польському виданню, що пан Макрон доніс до Трампа тезу про неможливість залишити Європу осторонь від переговорів між Вашингтоном і Москвою. На думку Гранда, існує три сценарії надання Україні гарантій безпеки в разі заморожування бойових дій по лінії фронту та відмови Києва від повернення контролю над кордонами 1991 року військовим шляхом.

Перший - «німецький», при якому нашу з вами країну прийняли б у Північноатлантичний Альянс в тих межах, які вона контролює, як це було з ФРН у 1955 році. Правда, проти цього виступають США при демократі Джо Байдені, а при республіканці Дональді Трампі подібний поворот і зовсім видається певною фантастикою. Крім того, напевно з оглядкою на Штати, не підтримує подібний план і Берлін.

Другий сценарій - «ізраїльська» модель, при якій Захід продовжує масово постачати Україні зброю після укладення миру або перемир'я. У цього плану, проте, є як мінімум один, проте досить суттєвий мінус, і полягає він у тому, що ні США, ні європейські союзники не можуть надати залізні гарантії безперебійності постачань у разі зміни влади в тій чи іншій країні.

Ну, і, нарешті, третій план - «корейський» сценарій, що передбачає створення демілітаризованої зони між конфліктуючими сторонами. У разі його реалізації в цій зоні, ймовірно, і може бути розміщена миротворча місія, для обговорення якої Емманюель Макрон вирушив до Варшави.

На думку згаданого Каміля Гранда, увага французького лідера до Польщі викликана її географічним положенням і зростаючим військовим потенціалом республіки – лідера за витратами на оборону у співвідношенні до ВВП серед усіх країн НАТО. До цього питання повернемося ще кілька разів для розуміння, як кажуть, загальної оборонної температури по палаті Альянсу.

Як стверджують аналітики, ідея нинішнього господаря Єлисейського палацу про миротворчу місію виглядає зараз досить масштабною і затратною. Зокрема, експерт паризького аналітичного центру IFRI, де розробляють гіпотетичний проект подібної місії, Елі Тененбаум пояснив Rzeczpospolita, що для реалізації такої ініціативи знадобилися б сили в розмірі п’яти бригад, або близько 40 тисяч осіб. Командування однією бригадою могла б взяти на себе Польща, однак окрім неї пану Макрону знадобляться й інші помічники. Зазначається, що свої ідеї президент Франції вже предметно обговорив з прем'єром Британії Кіром Стармером, а також представниками держав Північної Європи та Балтії.

Досить цікаво, що президент Зеленський, раніше заявляв про згоду Києва виключно на вступ до НАТО як гарантію безпеки, нещодавно припустив, що Україну, принаймні на деякий час, цілком може задовольнити і розміщення західних військ на своїй території. «Скажу вам відверто: ми можемо подумати і попрацювати над позицією Емманюеля», - заявив днями Зе за підсумками зустрічі з лідером Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і кандидатом у канцлери Німеччини Фрідріхом Мерцем, який, на відміну від пана Шольца, знову намагається поспілкуватися з Путіним, рішуче виступає за більш суттєву підтримку України, зокрема надання їй дальнобійних ракет Taurus.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном у Варшаві заявив, що вони «на одній стороні» з усіх питань. При цьому глава польського уряду прокоментував інформацію західних медіа щодо можливій європейській миротворчій місії в Україні. «Хотілося б покінчити зі спекуляціями на цю тему. Рішення щодо польських дій будуть прийматися у Варшаві і тільки у Варшаві. Поки ми не плануємо таких дій», - підкреслив Туск. У свою чергу маршалок нижньої палати польського парламенту Шимон Головня не виключив участі польських військ у миротворчій місії в Україні. Але, акцентував він, це повинно бути строго під егідою і в межах структури НАТО.

Що ж стосується Емманюеля Макрона, то він на спільному брифінгу з Туском сказав наступне: «Ніхто, крім Франції, не буде вирішувати, що Франція буде робити. Водночас, ніхто інший, крім Польщі, не буде вирішувати, що буде робити Польща. Ми суверенні країни. Ми усвідомлюємо вплив ситуації, яка склалася в Україні, але ми приймаємо власні рішення».

Президент Франції окремо додав, що США будуть грати ключову роль у підтримці України «в найближчий час». За його словами, потрібно тісно співпрацювати з Сполученими Штатами, щоб знайти рішення, яке вра