Кит в ролі «бультер'єра»: з чим і навіщо спецпредставник Трампа приїде в Україну.

Дональд Трамп, який офіційно вступить на посаду президента США 20 січня 2025 року, продовжує подавати сигнали про серйозність своїх намірів щодо припинення розв'язаної путінською Росією повномасштабної війни проти України. Як з'ясувало нещодавно агентство Reuters, команда республіканця планує у січні відправити в поїздку по Європі висунутого на посаду спецпредставника США по Україні Кіта Келлога, авторству якого належить один з планів мирного врегулювання. Джерела агентства повідомили, що першим ділом пан Келлог має намір відвідати Київ та зустрітися там з вищим військово-політичним керівництвом. Окрім цього, в планах 80-річного генерал-лейтенанта у відставці – візити до Парижа та Риму. Співрозмовники Reuters уточнили, що маршрут ще перебуває в розробці, тому список столиць, які спецпредставник планує відвідати, може поповнитися. При цьому летіти до Москви під час свого дебютного в нинішньому статусі туру за океан Кіт Келлог, за даними Reuters, поки що не планує.

Водночас агентство Bloomberg посилаючись на джерела, повідомило, що Кіт Келлог нібито готовий відвідати столицю країни-агресора після візиту до Києва, «якщо його запросять». На болотах, до слова, вже відреагували на вказані сигнали провідних західних інформагентств. Зокрема, спікер кремлівського диктатора Пєсков у середу, 18 грудня, запевнив, що «жодних контактів з командою Трампа з цього питання не було».

Незважаючи на те, що Дональд Трамп обіцяв завершити конфлікт «за 24 години» або «дуже швидко», чекати від візиту пана Келлога в Європу проривних рішень, судячи з усього, не варто. Джерела Reuters запевнили, що метою обговорюваної поїздки стане збір інформації, а не старт активних переговорів. Тим часом в Європі, очевидно, вже змирилися з думкою, що головний республіканець після свого повернення в Овальний кабінет спробує покласти край бойовим діям, не беручи до уваги готовність до цього фактичної жертви, тобто, нашої з вами країни. У зв'язку з цим європейські союзники превентивно продумують механізми, які дозволять підтримати Україну, якщо раптом ключовий донор у особі Сполучених Штатів випаде з ланцюга підтримки. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. Зокрема, згідно з повідомленням того ж Reuters, яке посилається на неназвані поінформовані джерела, функції координатора західної військової допомоги Україні в рамках контактної групи «Рамштайн» було вирішено передати від США НАТО. За даними видання, питаннями координації вже почала займатися нова місія Північноатлантичного Альянсу «Підтримка та навчання НАТО для України» (NSATU).

Зокрема, подумати про те, як допомогти воюючій Україні без участі США, європейські лідери зібралися 18-19 грудня в Брюсселі. Формальним приводом для загальної «летючки» стало засідання Євросовіту, однак окрім керівників країн-членів ЄС у бельгійську столицю в ці дні прибули генсек НАТО Марк Рютте, британський прем'єр Кір Стармер, а також президент Володимир Зеленський.

Важливо зазначити, що напередодні свого візиту до Брюсселя нинішній господар Банкової дав інтерв'ю французькій газеті Le Parisien, в якому, серед іншого, заявив: «Трамп знає про моє бажання нікуди не поспішати на шкоду Україні. Країна вже давно бореться за свій суверенітет. Скільки б президентів чи прем'єр-міністрів не хотіли оголосити про припинення війни, ми не збираємося просто здаватися і відмовлятися від нашої незалежності. У «заморожуванні» війни і швидких домовленостях з Росією є небезпека, і ми повинні поставити Путіна на місце».

Також глава держави озвучив меседж, з якого стало зрозуміло, що і на Печерських пагорбах усвідомлюють неминучість змін у підході США до конфлікту. «Де-факто ці території (Донбас і Крим – ред.) зараз контролюються росіянами. У нас немає сил, щоб їх повернути. Ми можемо розраховувати лише на дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів», - сказав діючий гарант української Конституції, хоча ще нещодавно заявляв, що мирні переговори можливі лише після повернення Києвом контролю над кордонами 1991 року.

Зазначимо, що така ремарка Володимира Зеленського в цілому вписується в можливі пропозиції Трампа щодо врегулювання, різні проекти якого так чи інакше передбачають зупинку бойових дій по лінії фронту та вирішення територіальних спорів дипломатичним шляхом. При цьому Зе впевнений, що сідати за стіл переговорів Україна повинна з «сильною позицією», проте зараз вона «не слабка, але й не сильна». Відповідаючи на запитання про готовність сісти за стіл переговорів з Путіним, український лідер не став виключати таку можливість, проте артикулирував наступне: «Важливо не те, хто перед вами. Важливо, в якому стані ви ведете переговори. Я не думаю, що ми знаходимося в слабкому становищі, але й не в сильному також. Ми в НАТО? Ми не знаємо. Чи будемо ми частиною Європейського Союзу? Так, у майбутньому, але коли? Сісти за стіл переговорів з Путіним в таких умовах означало б дати йому право вирішувати все в нашій частині світу. Спочатку нам потрібно розробити модель, план дій або мирний план, як хочете це назвати. Тоді ми зможемо представити його Путіну або, в більш широкому сенсі, росіянам».

Досить примітно, що таку позицію глави української держави підтримує вихідна адміністрація президента США Джо Байдена, яка намагається в останній момент перед зміною влади в Білому домі наростити поставки озброєнь нашій країні, паралельно намагаючись представити ситуацію таким чином, нібито з приходом Трампа і можливим урізанням допомоги з боку США нічого страшного для України не станеться. Так, представник Держдепартаменту Метью Міллер напередодні запевнив, що обсягів військової допомоги, які Вашингтон надасть Україні до завершення терміну Байдена, вистачить «для ведення бойових дій до кінця 2025 року».

Тим часом в Європі таким заспокійливим речам, схоже, не дуже вірять. Агентство Bloomberg з посиланням на джерела повідомило, що на фоні майбутнього повернення в Білий дім Дональда Трампа та побоювань щодо припинення допомоги з боку США в Європейському Союзі відновилася поки що кулуарна дискусія про повну конфіскацію російських державних активів (приблизно €260 млрд), заморожених у європейських банках. З ініціативи нового верховного