Фінішний ривок: як Джо Байден намагається підтримати Україну перед своїм виходом.

Поки новообраний президент США Дональд Трамп та його різноманітна команда обіцяють швидке врегулювання російсько-української війни незабаром після інавгурації 20 січня 2025 року, що йде Джо Байден вирішив завершити свою каденцію запам'ятовуючим акордом підтримки України.

Одним із останніх кроків пана Байдена в цьому напрямку стало рішення списати Києву борг у розмірі $4,65 млрд. Йдеться про гроші, які в обсязі $9,3 млрд були виділені нашій країні у вигляді кредиту, що став частиною загального пакету допомоги майже на $61 млрд (він був схвалений Палатою представників і Сенатом у квітні цього року).

Рішення в цілому було очікуваним, оскільки ухвалений Конгресом законопроект про підтримку України передбачав право президента США списати 50% дев'яти мільярдного позики після 15 листопада 2024 року. Як зазначив спікер Державного департаменту Метью Міллер, адміністрація зробила крок, «який був окреслений у законі». Він також підкреслив, що після того, як Білий дім повідомив законодавцям про свої наміри, вони могли прийняти резолюцію з запереченнями проти списання боргу. «Але я був би здивований, якби Конгрес пішов на такий крок, враховуючи переважну двопартійну підтримку надання допомоги», - підкреслив пан Міллер.

Тим не менш, сенатор-республіканець Ренд Пол, раніше виступав за скорочення допомоги Україні, одразу ж ініціював розгляд резолюції проти списання 50% з $9,3 млрд. Однак в ніч на 21 листопада по Києву більшістю голосів – 61 проти 37 – ця ініціатива була відхилена. Проти того, щоб відмовити Джо Байдену в списанні боргу, проголосували всі сенатори-демократи, троє незалежних законодавців, а також десять республіканців. Таким чином, половина кредиту Україні буде списана, залишки 50% коштів президент США зможе пробачити Києву після 1 січня 2026 року. В той момент у Білому домі вже буде Дональд Трамп, і чи піде він на такий крок, покаже час.

Він – час – не втрачає адміністрація Джо Байдена. Так, нещодавно Пентагон оголосив про виділення ЗСУ пакету допомоги на $275 млн, до якого увійшли боєприпаси для систем HIMARS, 155-мм та 105-мм артилерійські боєприпаси, 60-мм та 81-мм мінометні міни, безпілотники, протитанкові комплекси Javelin та AT-4, протитанкові ракети TOW, а також стрілецька зброя, вибухові боєприпаси, засоби хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту.

Крім того, у західних ЗМІ з'явилася інформація про те, що Білий дім ухвалив рішення вперше надіслати Україні протипіхотні міни, заборонені багатостороннім Оттавським договором, підписаним і ратифікованим Києвом у 2005-2006 роках. Нагадаємо, що ні США, ні РФ не входять до числа учасників цієї конвенції.

Глава Пентагону Ллойд Остін пояснив, що Вашингтон вирішив поставити Україні протипіхотні міни через зміну тактики ведення бою рашистами. «Вони більше не ведуть наступлення механізованими силами. Вони діють за допомогою піхоти, яка здатна підійти і прокласти шлях механізованим військам», - акцентував пан Остін, додавши при цьому, що ЗСУ необхідні «засоби, які допоможуть сповільнити» наступ Росії. Міністр оборони США запевнив, що йдеться про модернізовані протипіхотні міни, які з часом самоліквідуються, і підкреслив, що Україна повинна чітко «фіксувати, де вони ставлять ці міни».

Незадовго до «грошово-мінних» рішень, Білий дім дозволив ЗСУ завдавати удари дальнобійними ракетами ATACMS вглиб території РФ у межах 1991 року. Британська газета The Times також повідомила, що США зняли обмеження на використання Україною британських дальнобійних ракет Storm Shadow.

Адміністрація Байдена також має намір найближчим часом направити в Конгрес запит про виділення Україні допомоги на 2025 рік. За словами радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана, протягом двох залишкових місяців Білий дім планує переконувати законодавців, що додаткові кошти для Києва дадуть Україні «можливість досягти сильної позиції для ведення переговорів». Проте, навіть якщо Конгрес не погодиться з доводами вихідної адміністрації, то, як мінімум, залишки раніше схвалених коштів Джо Байден має намір передати нашій країні в повному обсязі. За словами державного секретаря США Ентоні Блінкена, Білий дім відправить Києву «кожен долар, що є в розпорядженні» до вступу в посаду 20 січня Дональда Трампа.

В країні-агресорі останні кроки Джо Байдена сприймають як спробу перешкодити мирному врегулюванню. Зокрема, за словами офіційного представника росЗМІ Марії Захарової, мета діючої адміністрації США - «забезпечити продовження бойових дій не лише в цьому, а й у наступному році», тому Вашингтон «швидко намагається до інавгурації нового президента США передати київському режиму залишкові обсяги військової допомоги». Як влучно зазначив у розмові з Lenta.UA представник вітчизняного зовнішньополітичного відомства, коментуючи черговий вой на болотах, «Росія - велика, але навіть близько не велика». Як кажуть, і додати тут нічого.

«Завершення президентського терміну Джо Байдена через два місяці та його останні важливі рішення наводять на роздуми про те, що він зробив для України. Я зустрічався з Джо Байденом у різних форматах, коли він був віце-президентом. Після цих зустрічей я був впевнений, що Україна йому не байдужа і він щиро за неї переживає. З моменту нашої першої розмови також було ясно, що Байден вміє приймати сміливі рішення. І власне під цим кутом зору я розглядаю зараз його спадщину. По-перше, за його президентства рівень підтримки України з боку США став безпрецедентним, можна сказати рекордним. По-друге, Байден показав себе державником, знявши кандидатуру з виборчої гонки. Чи пізно він це зробив чи ні - нехай оцінюють політичні експерти. З моєї точки зору, він вчинив безумовно як державник, поставивши національні інтереси вище політичних амбіцій. 46-й президент США вже увійшов до підручників історії, але в нього ще є час, щоб дописати кілька нових абзаців», - зазначає у себе в Facebook екс-прем'єр Володимир Гройсман.

Підкресливши