Коливання та невизначеність: що продемонстрував екстрений саміт лідерів ЄС у Парижі.

Одна з головних цілей екстреного неформального саміту європейських лідерів у французькій столиці – зробити все можливе і неможливе, щоб Європу не залишили осторонь процесу врегулювання російсько-української війни. Відчуття, що європейців у цій справі відсувають навіть не на другий, а на десятий план, виникло не на порожньому місці. Справа в тому, що минулого вікенду спецпосланник президента США по Україні та Росії Кіт Келлог прямо заявив, що Європа не братиме участі в переговорах між представниками США та Росії, а також на наступних окремих американо-українських переговорах. І хоча відставний генерал одразу уточнив, що європейські інтереси будуть враховані, у ЄС вирішили діяти превентивно.

Тим часом Білий дім звернувся до країн континенту з своєрідним опитуванням про те, хто з них може внести свій вклад у гарантії безпеки Україні, хто готовий направити туди війська в якості миротворчих сил і яка може бути їх чисельність. Зокрема, відповідь на ці питання європейські лідери намагалися знайти ввечері 17 лютого на зустрічі в Єлисейському палаці. Одними з перших з цього приводу висловилися в сусідній Польщі. Зокрема, глава МЗС країни Радослав Сікорський зазначив, що в забезпеченні безпеки України дійсно має бути «компонент ЄС». Однак, додав він, присутність польських військ на території України «не розглядається, тому що обов’язок Польщі перед НАТО – захищати східний фланг, тобто свою власну територію».

Незабаром після цього ймовірність розміщення польських військ у нашій країні відкинув і прем'єр Дональд Туск, акцентуючи при цьому, що республіка буде «підтримувати шляхом логістичної та політичної підтримки інші країни, готові надати такі гарантії безпеки». У свою чергу прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що відправка шведських військ в Україну в складі миротворчих сил «абсолютно можлива».

А от прем'єр Об'єднаного Королівства Кір Стармер висловив готовність ввести в Україну британські миротворчі сили, «якщо буде досягнута угода про припинення вогню». «Ми повинні показати, що дійсно серйозно ставимося до власної оборони і несемо своє власне навантаження. Ми занадто довго говорили про це, і президент Трамп правий, вимагаючи, щоб ми зайнялися цим», - зазначив пан Стармер.

При цьому він підкреслив: Великобританія «готова грати провідну роль» в обороні та забезпеченні безпеки України, включаючи виділення £3 млрд на рік до 2030 року, але й підтримка США «залишається критично важливою». «Американські гарантії безпеки необхідні для міцного миру, тому що тільки США можуть утримати Путіна від нового нападу», - підсумував глава британського уряду.

Цю тактичну лінію, схоже, підтримують у більшості європейських держав. Так, за даними Politico, і Київ, і Брюссель дійсно наполягають на тому, що Вашингтон має бути частиною гарантій безпеки, не виключаючи участі американських військ у майбутній миротворчій місії. Окрім цього, в Європі стали схилятися до доцільності плану автоматичного вступу України в НАТО в разі явного порушення путінською Росією режиму припинення вогню. Цю ідею відкрито підтримав президент Фінляндії Олександр Стубб.

Правда, ця ідея виглядає, м'яко кажучи, нереалістичною, оскільки, по-перше, своє «так» новому члену Альянсу повинні сказати всі країни-учасниці блоку, а по-друге, США, які де-факто грають домінуючу роль у НАТО, скептично ставляться до перспектив Києва.

До речі, за даними The Economist, під час нещодавньої Мюнхенської конференції з безпеки віце-президент США Джей Ді Ванс заявив союзникам, що, на думку США, миротворчі сили зможуть ефективно виконувати свою місію лише в тому випадку, якщо разом з військовослужбовцями з Європи в контингент увійдуть солдати з неєвропейських держав, таких як Бразилія та Китай. Що думають з цього приводу в згаданих країнах, поки невідомо. І в Європі цей конкретний кейс публічно не коментують.

Першим за підсумками рандеву, що відбулося в резиденції французького президента, висловився німецький канцлер. Олаф Шольц виступив проти обговорення розгортання євровійськ в Україні в рамках потенційного мирного врегулювання. Так, за його словами, зараз «абсолютно передчасно вести дискусію» щодо можливої відправки європейських військ у нашу країну. Глава уряду ФРГ також зазначив, що «навіть трохи дратується» цими дебатами.

«За спиною України говорять про несостоявшиеся результати мирних переговорів, на які Україна не погодилася і не сіла за стіл переговорів, про можливі варіанти результатів. Це вкрай недоречно. Ми навіть не знаємо, яким буде результат», - пояснив він свою позицію.

Окремо пан Шольц акцентував, що Європа досі знаходиться «посеред жорстокої війни, розв'язаної Росією, яка просувається вперед без жодних роздумів». «Між Європою та Сполученими Штатами не повинно бути поділу безпеки та відповідальності. НАТО базується на тому, що ми завжди діємо разом і ділимо ризики, тим самим гарантуючи нашу безпеку. Це не повинно ставитися під сумнів», - підсумував Олаф Шольц, який, до слова, за підсумками позачергових виборів у Бундестаг 23 лютого ризикує втратити ключі від канцлерського кабінету.

Свою позицію за підсумками екстреного саміту в Парижі незабаром після Шольца очертив у коментарі Sky News і згаданий британський прем'єр. Кір Стармер заявив про важливість участі США в майбутніх гарантіях безпеки для України, назвавши це «єдиним способом» ефективно стримувати путінську Росію в майбутньому.

Пан Стармер повторив свій тезис про готовність введення британських військ в Україну, якщо буде досягнуто мирне угоду, але підкреслив, що це повинно статися за підтримки США. Окрім того, британський прем'єр розповів, що на наступному тижні поїде до Вашингтона і зустрінеться з Дональдом Трампом, «щоб обговорити те, що ми вважаємо ключовими елементами тривалого миру». Також глава уряду Великобританії анонсував переговори з президентом Зеленським «в найближчі дні» і висловив надію, що після його візиту до США відбудуться нові переговори з європейськими союзниками.

Вже фактично в ніч на вівторок, 18 лютого, організатор екстреного саміту в Парижі зв'язався по телефону з українсь