четвер07 листопада 2024
gazeta-ua.com

Пігулка оптимізму: що продемонстрував "план перемоги" Зеленського.

Середа, 16 жовтня, стала днем, коли на третьому році повномасштабної війни єдиний законодавчий орган країни справді представляв одну з гілок української влади. Не лише тому, що в приміщенні під скляним куполом на Грушевського зібралася більшість депутатського корпусу ВР, а й через те, що саме в Раді, що в принципі закономірно для де-юре парламентсько-президентської республіки, президент Зеленський представив свій «план перемоги». Детальніше про це читайте в матеріалі Lenta.UA.
Оптимизм на таблетке: результаты «плана победы» Зеленского.

«План перемоги», який раніше Володимир Зеленський представив ряду європейських лідерів, а також американським союзникам, складається з п’яти пунктів і трьох засекречених додатків.

Перший пункт – геополітичний: запрошення України до Північноатлантичного Альянсу, що називається тут і зараз. Другий пункт – оборона: продовження операцій на території країни-агресора та зняття обмежень на удари по її території; спільно з партнерами знищення російської авіації; розширення використання дронів та ракет, а також доступу до розвідданих союзників. Цей пункт має таємне додаток. Нинішній господар Банкової назвав це поверненням війни на територію РФ, «щоб росіяни почали розуміти, що таке війна і розвертати ненависть у бік Кремля».

Третій пункт – стримування: Україна пропонує розмістити на своїй території певний неядерний стратегічний пакет стримування, який буде достатнім для захисту від будь-якої військової загрози з боку Росії (також є таємне додаток, його вже отримали лідери США, Великої Британії, Франції, Італії та Німеччини). Четвертий пункт – розвиток економічного потенціалу України та посилення санкцій (тут також є таємне додаток, яке передається до Вашингтона та Брюсселя).

І, нарешті, фінальний п’ятий пункт. Він розрахований вже на довгоочікуваний усіма нами післявоєнний час і передбачає, що українські військові зможуть замістити частину американського контингенту в Європі. «Росія повинна назавжди втратити контроль над Україною і навіть втратити бажання такого контролю. Це гарантія життя для України. І в той же час – гарантія спокою для Європи. І щоб ми досягли цього, я прошу вас працювати на єдність в Україні та Україні – з партнерами. Убеждати партнерів. Бути тими, хто працює без усталості», - акцентував, презентуючи «план перемоги» президент Зеленський, час від часу роблячи паузи, щоб стихли аплодисменти. Динамічно аплодували діючому гаранту Конституції не тільки нардепи, але й прем'єр Шмигаль з окремими міністрами, головком ЗСУ Сирський, голова СБУ Малюк, керівник ГУР МОУ Буданов, а також посли країн-союзників України та вітчизняні дипломати. В off the records розмові з Lenta.UA один з них зазначив, що назвав для себе цей план «ЕП» - емоційно-прагматичним. «Якщо говорити про емоційну складову, то вона була спрямована на внутрішню аудиторію, оскільки, на жаль, бомбежками України та звірствами росіян світ вже не здивуєш. Президент кілька разів підкреслив необхідність єдності українського суспільства і це дійсно той «інгредієнт», який вкрай необхідний сьогодні на фоні просування російської армії на Донбасі з паралельними спробами контратакувати в Курській області. При таких розкладах впевнені слова глави держави про те, що у влади є чіткий план, що дозволяє завершити повномасштабну війну, цитую, не пізніше 2025 року – непоганий емоційний допінг. Ця, скажімо так, таблетка оптимізму підкріплена і тим, що президент апелював до своєї «формули миру», яка передбачає, що Україна вийде з війни в своїх міжнародно визнаних кордонах зразка 1991 року. Саме цього чекає, вибачте за пафос, багаторазово страждальне українське суспільство», - зазначає співрозмовник.

Говорячи ж про прагматичну частину «плану перемоги», він підкреслив наступне: «Зверніть увагу на те, що в четвертому пункті свого плану Володимир Зеленський представив цілий шорт-лист причин, чому союзникам має бути вигідно допомагати Україні перемогти у війні з РФ. І в цьому списку жирним шрифтом підкреслюється, що Україна – це не тільки житниця Європи, але й джерело ціннісних ресурсів, і для всіх буде вигідно, якщо ці самі ресурси будуть використовуватися цивілізованим світом, а не країною-агресором та її спільниками. Наскільки мені відомо, конкретні параметри цього самого використання містяться в закритому додатку до одного з пунктів «плану перемоги».

Зазначимо, що, презентуючи «план перемоги» Зеленський говорив не тільки про необхідність запрошення України до НАТО тут і зараз, але й про важливість отримання дозволу на нанесення ударів по військовим цілям у глибині російської території, участі західних сил ППО в відбитті атак рашистів з повітря, інвестиціях в український військово-промисловий комплекс. Усі ці кейси на найрізноманітніших майданчиках Зе озвучував не раз і навіть не десять. Однак є і те, що прозвучало вперше. Зокрема, в одному з пунктів «плану перемоги» прописано пропозицію «розмістити на своїй землі комплексний неядерний пакет стримування». І хоча нинішній господар Банкової не конкретизував, про що йдеться, багато експертів сходяться на думці, що це не що інше, як запрошення західним союзникам розмістити в Україні свої військові бази, що, безумовно, стало б проривом.

Аналізуючи презентований президентом «план перемоги», політолог Кирило Сазонов робить наступний акцент: «Якщо коротко, і по суті - ключовим тезисом звучить те, що реалізація плану залежить від України і союзників. А не від Росії. Тому що, цитую: «Росія не хоче справедливого миру». Ну, якщо у когось залишалися ілюзії і віра в миролюбство Кремля – з цим пора попрощатися. Давним-давно. За суттю, Зеленський ставить питання вкрай чітко. Або в світі існують закони і якийсь порядок і ми разом їх відстоюємо, або визнаємо, що світовий порядок залишився в минулому. Проблема в тому, що Європа вже дуже давно не вирішує проблеми, а заморожує їх. І навіть російська агресія розбудила не всіх».

«Першим пунктом плану Зеленського йде НАТО. Важливий момент – ми зараз для НАТО не проситель, а дуже цінний партнер. Найсильніша армія Європи з реальним бойовим досвідом. І великою кількістю ветеранів, які вміють воювати. Єдине перешкода - страх. Ряд членів Альянсу дуже бояться, що вступ України призведе до конфлікту з Росією. Парадокс – НАТО боїться Росії так само сильно, як сама Росія боїться Альянсу. Ось тільки вибір між ганьбою і війною завжди закінчується війною. І Кремль не «наїсться» Україною, він полізе далі. Цю помилку Захід вже робив у 2008 році з Грузією. І НАТО так чи інакше доведеться воювати з Росією. З нашою допомогою чи ні. Чи зможе президент України донести ці речі до розуміння союзників? Сподіваюся, що так. Зеленський заявив, що якщо почати втілювати його «план перемоги» вже зараз, то закінчити