Час Дональда: як Трамп увійшов в історію і чи не потрапить він у неї знову.

Обраний президент США Дональд Трамп у соціальній мережі Truth Social у вівторок, 7 січня, висловив думку, що вихідний глава Білого дому Джо Байден ускладнює процес передачі влади і робить для цього «все можливе». Прикладом Дональд Трамп навів рішення вихідної адміністрації в сфері екології та видобутку нафти, згадавши «незвичні раніше судові розгляди та дорогі, абсурдні укази».

У Байдена оперативно відхилили ці звинувачення, зауваживши при цьому, що пан Трамп у 2021 році не зміг забезпечити мирний політичний транзит. При цьому спікер Білого дому Карін Жан-П'єр сказала, що більшість американців проголосувала за Трампа, і зазначила повагу Джо Байдена до такого волевиявлення. «Не буду коментувати все, що говорить обраний президент, однак діючий президент прийме пана Трампа в Білому домі вранці 20 січня, а потім відвідає церемонію його інавгурації», - підсумувала вона.

Нагадаємо, що 6 січня 2021 року, після перемоги Джо Байдена на виборах 2020 року, прихильники Трампа вдерлися до будівлі Конгресу і намагалися перешкодити затвердженню результатів виборів. Що ж стосується останніх виборів, то щойно завершений 2024 рік став для США історичним. Принаймні, саме так його називали ледь не всі учасники американської політики.

Джо Байден, якому на той момент виповнилося 81, відсвяткував новий 2024 рік у статусі фактично безальтернативного кандидата в президенти США від Демократичної партії і був сповнений рішучості відпрацювати другий термін, залишившись в Oval Office до 20 січня 2029 року. Головний демократ систематично закликав громадськість дозволити йому «доделати роботу». Громадськість, між тим, була не в захваті від планів господаря Білого дому. Як показували соцопитування, рядові американці були вкрай стурбовані похилим віком пана Байдена. Це – з одного боку. З іншого – зовнішньополітичний фон залишав бажати кращого. Зокрема, якщо говорити про російсько-українську війну, то тут Вашингтон, прикриваючись словом «ескалація», надавав Києву, як зазначають багато експертів, допомогу чайною ложечкою, тоді як були потрібні черпаки.

Між тим Джо Байден в умовах відсутності альтернативних кандидатів проходив через праймеріз Демократичної партії переможним маршем і міг не витрачати час на первинні вибори, одразу зосередившись на боротьбі з майбутнім республіканським кандидатом у особі Трампа.

Слід зазначити, що, не забувши образи за поразку в 2020 році, 78-річний Трамп вів проти Байдена вкрай агресивну кампанію: погрожував у разі перемоги перевернути майже кожен аспект внутрішньої та зовнішньої політики США, лаяв опонента лайливими словами, а також зневажливо відгукувався про стан його здоров'я та вік. Джо Байден, проте, теж за словом у кишеню не ліз, намагаючись переконати громадськість, що його конкурент – потенційний злочинець, ненависник жінок, расист, та й взагалі – найбільш небезпечний політичний персонаж для американської демократії за всю історію її існування.

Однак навіть той факт, що в кінці травня Дональд Трамп був визнаний винним у кримінальному злочині манхеттенським журі присяжних, ставши першим в історії США президентом (колишнім чи діючим) зі статусом «осудженого злочинця», не допоміг Байдену піднятися вгору за рейтингами. Ну, а кульмінацією вкрай невдалого походу Джо Байдена за другий термін стали дебати з Дональдом Трампом 27 червня, на яких демократ об'єктивно, м'яко кажучи, провалився. В результаті в Демпартії почали в терміновому порядку вимагати від президента вийти з гонки і дати комусь іншому поборотися за ключі від Oval Office. Байден, між тим, не поспішав з рішенням.

Однак 13 липня відбулася подія, після якої переважна більшість експертів дійшло висновку, що шанси діючого президента США на перемогу остаточно поховані. Того дня, нагадаємо, в місті Батлер (штат Пенсильванія) на Дональда Трампа під час мітингу було здійснено замах: випущена стрільцем куля заділа вухо головного республіканця, опинившись буквально в міліметрах від загибелі. Фотографії закривавленого Трампа, який піднімає стиснуту в кулаці руку і кричить «Боротися, боротися, боротися!», облетіли тоді весь світ.

Вже 21 липня Джо Байден оголосив про вихід з гонки і запропонував призначити кандидатом замість себе діючу віце-президентку Камалу Гарріс. У цей момент кампанія, здавалося, буквально перевернулася з ніг на голову. Рейтинги пані Гарріс пішли вгору, і дуже скоро вона вже обганяла Трампа в загальнонаціональному масштабі, а також почала вириватися вперед у коливальних штатах. З найкращого боку Камала Гарріс показала себе і на дебатах з Дональдом Трампом 10 вересня, за підсумками яких глядачі присудили демократці впевнену перемогу. Однак, як пізніше з'ясувалося, той день був вершиною її електорального тріумфу. Чим ближче були вибори, тим гірше ставало становище Камали Гарріс. До всього іншого, 15 вересня сталося друге замах на Дональда Трампа – вбити екс-президента намагався 58-річний Райан Уеслі Раут, що сховався в кущах біля гольф-клубу республіканця у Флориді. Безумовно, спроба вбити пана Трампа «на біс» поступалася інциденту в Пенсильванії, але все ж була максимально розкручена штабом республіканця.

До виборчого фінішу 5 листопада кандидати, як показувала соціологія, підійшли з практично рівними шансами на перемогу. Однак до ранку 6 листопада стало зрозуміло, що екс-президент не просто виграє вибори, але й перемагає у всіх семи коливальних штатах, набирає історично високий для кандидата від республіканців кількість голосів в абсолютних цифрах, а також стає першим представником своєї партії з 2004 року, який виграв не тільки за голосами колегії виборців, але й з точки зору загальнонаціонального голосування.

Таким чином, Дональд Трамп увійшов в історію як другий президент США, що повернувся в Білий дім через чотири роки після поразки на виборах. До нього це вдавалося лише демократу Гроверу Клівленду в 1892 році. Окрім цього, республіканець стане найстаршим на момент інавгурації лідером США в історії, забравши це звання у Джо Байдена.

Як би там не було, тепер США і весь світ застряг