«Взаємний» рух: що відбувається навколо зустрічі Трампа і Путіна.

20 січня Дональд Трамп повернеться до Білого дому на переможному білому коні, через чотири роки після невдачі на виборах 2020 року. Не чекаючи на вступ до посади головного республіканця де-юре, його соратники активно коментують майбутні кроки нової адміністрації. Це стосується і перспектив врегулювання російсько-української війни, покласти край якій Трамп раніше обіцяв «за 24 години». Проте в останній час часові рамки встановлення миру змістилися. Зокрема, за словами майбутнього спецпосланника США по Україні та РФ Кіта Kellogga, без п’яти хвилин господар Білого дому має намір досягти припинення вогню в перші сто днів свого президентства. Тим часом підготовка до запуску процесу соратниками пана Трампа активно триває, і однією з її складових повинна стати зустріч старого-нового американського лідера з кремлівським диктатором.

Обраний Дональдом Трампом на посаду радника з національної безпеки Майк Уолц нещодавно в інтерв’ю телеканалу ABC News заявив, що підготовка до очних переговорів двох лідерів «йде повним ходом», і анонсував телефонну розмову між Трампом і Путіним у найближчі дні або тижні. За словами Уолца, Дональд Трамп рішуче налаштований «укласти угоду», але, не підтримуючи жодних відносин і не ведучи діалогу «з протилежною стороною», досягти цього неможливо. При цьому майбутній профільний радник майбутнього президента США не зміг підтвердити, йдеться чи про двосторонню зустріч, чи про переговори на троїх разом з президентом Зеленським. «Ми поки не визначили точний формат», - підкреслив Майк Уолц.

Також він додав, що важливу роль у старті переговорів про врегулювання може зіграти стабілізація фронту українською стороною. У зв’язку з цим він закликав Україну «вирішити» питання з нестачею живої сили на полі бою. Показово, що путінський спікер Пєсков якраз після інтерв’ю Майка Уолца запевнив, що «поки ніякої предметної підготовки немає».

На цьому, м’яко кажучи, туманному фоні, активно триває своєрідне змагання серед третіх країн, які бажають прийняти у себе можливу зустріч. Готовність організувати переговори Трампа і Путіна висловила Швейцарія в особі керівника прес-служби місцевого МЗС Ніколя Бідо, який нагадав про успішний «саміт миру» у Бюргеншток улітку 2024 року. Проте перспективи офіційного Берна стати майданчиком для подібної зустрічі не надто, скажімо так, безхмарні. Перш за все, тому, що після лютого 2022 року, тобто, незабаром після старту путінської «спеціальної операції», РФ внесла Швейцарію до списку «недружніх держав», а глава російського МЗС Лавров публічно заявляв, що вона більше не може вважатися нейтральною країною.

Але однією лише Швейцарією список держав, які бажають зіграти локаційну роль «стрілки» Трампа до Путіна, не обмежується. Про готовність надати місце для зустрічі нещодавно заявив Казахстан. Президент республіки Касим-Жомарт Токаєв розповів, що під час телефонної розмови Трамп цікавився у нього баченням припинення військових дій в Україні. Токаєв акцентував, що Астана «не напрошується» в посередники, але завжди готова «прийти на допомогу в розв’язанні міжнародних проблем». Прямо чи опосередковано в подібному ключі висловлювалися турецький лідер Ердоган, а також прем’єр сусідньої Угорщини Орбан, який втратив «дах» через зупинку газового транзиту з РФ.

Проте активніше за всіх на даному треку проявила себе Сербія. Її президент Олександр Вучич 12 січня запевнив, що Белград вкрай зацікавлений і готовий прийняти зустріч Дональда Трампа і Путіна, гарантуючи залізну безпеку обом. За його словами, Сербія – «це місце на Землі, яке надзвичайно підходить обом». «Це країна, де президент Трамп користується найбільшою підтримкою в усій Європі. Немає країни, яка могла б порівнятися з Сербією за рівнем схвалення президента Трампа… Це також країна, де дуже, дуже популярний президент Путін», - резюмував Вучич.

Проте, як зазначив 13 січня кремлівський рупор Пєсков, говорити про якусь конкретну площадку «поки що передчасно»: «Багато країн пропонують свої послуги як країни, де гіпотетично можна провести переговори, однак предметніше про все це можна буде говорити після інавгурації Дональда Трампа».

Як би там не було, треба розуміти, що сам факт підготовлюваної зустрічі і навіть її проведення аж ніяк не гарантують реальний успіх подібних переговорів, що демонструє минулий досвід контактів путінської Росії з адміністрацією Дональда Трампа в 2017-2021 роках, в період його першого президентського терміну. Зокрема, під час першої особистої зустрічі Трампа і Путіна, що відбулася 7 липня 2017 року на полях саміту G20 в Гамбурзі, серед іншого, була досягнута угода про перезапуск двостороннього каналу зв’язку щодо України. До цього діалог з цього питання проходив по лінії держсекретаря США Вікторії Нуланд і путінського помічника Владислава Суркова. Після відходу пані Нуланд з Держдепу на посаду спецпредставника США по Україні був призначений колишній постпред при НАТО Курт Волкер, якому і належало вести консультації з Росією. Він провів з Сурковим чотири зустрічі в 2017-2018 роках, проте після цього ця комунікаційна лінія була перервана. Одним словом, після гамбурзьких посиденьок Трампа з Путіним, які, зазначимо, тривали більше двох годин, лід по цьому напрямку так і не зрушився при тому, що обидві сторони, били себе в груди, запевняючи, як продуктивно і ефективно їм вдалося поговорити. Ефективними поки що можна назвати контакти Москви з одним із своїх спільників у російсько-українській війні – Іраном.

Так, президент цієї країни Масуд Пезешкіан вже 17 січня відвідає РФ для переговорів з Путіним та підписання договору «про всеосяжне стратегічне партнерство». Судячи з витоків у ЗМІ, одним з пріоритетів стане співпраця в сфері безпеки та оборони. Таким чином, Москва і Тегеран роблять демонстративний крок до зближення напередодні інавгурації Трампа, який не виключає війни з Іраном. Більше того, як повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на обізнані джерела, Дональд Трамп після вступу в посаду розглядає можливість нанесення превентивних авіаударів по Ірану з метою перешкодити створенню ядерної зброї